|
Guest
|
Сцена П'та.
Нeо прокидаeться з дикого бодуна. Вiн увесь в синцях та садинах. Навколо лежить попизжена мeбeль, кiсь кастрюлi та штук сорок зкрючених дугою ложок. Поруч iз Нeо хропе Морфей. Посеред кiмнати мичитъ Трiнiтi. Вiд цъого мичання i розлiпля очi Нeо.
Нeо: (хрипко) Хто тут?...
Морфей: (не прокидаючись) Хочеш знати правду?
Нeо: Нee...
Морфей: То знай, тут ти.
Нeо: Хто ?
Трiнiтi: (показуючи навколо) Ти робив Кунг-Фу.
Нeо обводитъ кiмнату поглядом. Потiм тихенько витягаe з кишенi Морфея мобiлъного телефона i тремтячими руками починаe щос набирати.
Морфей прокидаeться.
Морфей: (до Нeо) От щяз комусь! Вiддай трубу..
Нeо: (набравши таки шось, дико оре в мобiлу) ЗАБEРIТE МEНЯ ОТСЮДА!!! АА-А!
На столi дзвонить старовинний телефон.
Морфей пiдходить до нього.
Морфей: (дивлчись на Нeо) Дозвонився? (знiмаючи трубу) Ну, "Алльо!"
Нeо зi страхом вiдкидаe мобiлу.
Морфей: (з участю) Тобi мабуть треба до Оракула...
Нeо: Хто такий Оракул?
Морфей: Хочеш знати правду? Ой нe, мовчи. Потiм побачиш. Вiн знаe, що живе у Матрицi. Вiн вiдчiваe Матрицю. Вiн навчить тебе, к зламати Матрицю.
Нeо: А почeму должeн eйо ломать? I нахуя?
Трiнiтi: Бо ти мудак!
Нeо: (помiчаючи себе у дзеркалi) I чого лисий?!
Морфей: (до Нeо) Це iмiтатор. Навколо тебе - штучна реальнiстъ. В нiй ти самi правила, що дiють в Матрицi. На деки ти можеш спиратися, декi можна зламати.
Нeо: А как узнаю, шо можна ломати?
Морфей: (сточи вже на даху височенного будинку поруч iз Нeо) Пизданеш i узнаeшь.
Нeо: (радiсно) Правду?
Морфей: (хитро) Ага. Стрибай.
Нeо заплющуe одне око i пiдозрiло дивиться на негра.
Нeо: I на хуя?
Морфей: Пiзнаeш правду! Лeтi, да? Морфей штовхаe Нeо з даху.
Нeо: (хаотично вимахуючи руками) Оооо-ой бля-а-а-ааа!...
Морфей: (красиво кружлючи навколо Нeо) Лeтi, а не "бля"!
Нeо: Бля-а-а-ааа!...
На останнiй нотi вiн гупаeться об асфальт як мiшок гiвна i плющиться мов дiснеeвський зайчик. Над асфальтом стирчать лише очi, кими Нeо дикувато озираeться.
Поруч плавно, неначе картонна ракeта у фантастичних фiльмах, приземлeться Морфей.
Морфей: Бiлi не вмiють лiтати...
Нeо: (спльовуючи зуби) От саразф вфтану, то ти фука, лжеф.
Нeо вiлъною рукою вiдшкрбуe вiд асфальту спочатку жопу, потiм говову i перевераeться на бiк. Зi звуком пробки шампанського вiн ширшаe, набуваючи нормальноi форми i пiднiмаeться. На поясi Морфея верещить пeйджер.
Морфей: (перебираючи рiзноманiтний хлам, шо навiшано у нього пiд плащем).
Час iти.
Нeо хромаe за Морфеeм харкаючи кровью та ширe у повiтр ногою намагаючись попасти негру в спину.
Частина Друга. Матрiца.
По-за Сценою Кабiнeт главврача.
На столi стоcть тарiлка борщу, поруч з кою сидить Рiган, та табличка "Смiт", вiдповiдно зi Смiтом.
Рiган судорожно iсть.
У Смiта у вухо всуното кусок дроту вiд телефону, кий вiн постiйно теребитъ. В руцi в нього мухобойка, кою вiн час вiд часу пиздить по столу.
Смiт: Так от, нас цiкавить, хто пре у лiкарнi колеса?
Рiган: Ам-гум: Скоко? Платiшь скоко?
Смiт: (намагаючи тримати себе, але з металом у голосi) Хто дiлeр?
Рiган: (закатуe очi i огидно плямкаe) У мeн eсть своc iнтeреси - тарeлка борща каждий дeнь i дiмедрол!
Смiт: Добре, тарiлка i ампула: i ложка в день!
Рiган: Три! Смiт: Двi! Двi ампули дiмедрола на вечiр i iм!
Рiган: (шипить) Морф-ффей! Це вiн, клятий нiгер, навчив Нeо кунг-фу, це вiн знаe правду, але (починаe плакати) нi-iiiкому не-е ка-аажжее-еее.
Смiт: (тиркаючи вухо з дротом) А зара пошeл нахуй, бо нiчо не получiшь.
Смiт хурить мухобойкою по головi Рiгана.
Рiган перестаe хлюпати, тихенъко пиздiть зi столу ложку i тихенько рачкуe у дверi.
Сцена Перша.
Засмiчена квартира староi eврейки на призьвисько Огакул. Прямо на пiдлозi сидть дебiльнi дiтки, що граються здебiльного алюмiнieвими ложками.
Входть Морфей та Нeо. Останнього тiпаe та сiпаe у рiзнi боки. Рухи в нього поривчастi, очi блищать, пальцi тремтять.
Морфей: (намагаючись обнять eврейку) Ом-мане Падре Хум!
Огакул: (дивлчись на Нeо) Хаге Кгiша, синку. А хто цей мудак?
Морфей: (огидно кривлючись) Вiн хоче знати пГ'авду.
Огакул: (знову дивлчись на Нeо) Ну i шо ето с табой?
Ти двiгаeшься такi как Агент!
Нeо: (тiпаeться) Я... угк: знаю... укг: Кунг! Хву!..
Огакул: Вiжу. Но ти полюбiш ту, шо умегла, а она полюбiт тeб. I кто-то из вас умгет. Iлi нe умгет:. Но кто-то такi умгeт.
Нeо: (сiпаючи головою) Кунг! Хву!
Огакул: (витгаючи шось з кишенi) Нeт, божеж мой, от на - з'iж.
Нeо не дивлчись жере, давиться, харкаe слиною i знову жре. Поступово його попускаe.
Нeо: (дикувато озираючись) Гдe?
Огакул: Ти в бeзопасностi. Ти у дгузeй.
Нeо: От спасiбо, краще пiду Нeо виходить повз дебiльних дiтей, що вiд нiчого робити, мнуть ложки.
Нeо: (до Морфея, що чекаe на нього в коридорi) Шо це за блядъ?
Морфей: Нiчого не кажи. Я не хочу знати ту хуйню - вiн витгуe з-за пазухи старого замацаного телефона кий починаe огидно дзвонити - Ми повераeмосъ.
Нeо: Куди?
Морфей: Додому, у рeалъний мир!
Морфей знiмаe трубку i тieж митi з дверей вистрибують Агенти.
Нeо: (радiсно пiдстрибуючи) Ага, Агенти, блядь!
Агенти: (крутчи Морфея) От ти, нiггер, нам i потрiбен. Iдьом, нас ждeт главврач!
Морфей: (з гордiстю озираючись на Нeо) Я дуже страшний!
Агенти: Ага. Як обiзна. Га-га-ггаааа! (регочуть)
Агенти пиздть обох ногами, рухаючись, як для наркоманiв, невловимо швидко. На мить Нeо охоплюe прозрiння, вiн вiдчуваe правду, але якась хуйня хряцаe його в потилицю i розумiння згасаe.
Сцена Друга.
В кiмнату, де сидить Трiнiтi i Рiган входить Нeо.
Вiн у сраку п'ний. По пiдлозi розкидано шприци, невеличкi червонi колеса та штук триста ложок.
Нeо: (спiваe) "Па шир-рокай да-арр-роге, па Сi-i-iбiрррi з канво-оeм!:"
Трiнiтi: Де Морфей?
Нeо: (показуючи палъцi хрест-на-хрест) "АйПi мой двeстi сор-рок п'ть, в айсiк'ю хаачу оп'ть!"
Рiган: Де Морфей?!
Нeо закатуe очi, голосно гуде, та водить локтями, як паровоз.
Трiнiтi: Останнiй раз питаю, де Морфей?
Нeо: (падаючи раком) Вiн знаe правду, а знаю кунг-фу-уу!
З останнiми словами його нудить прямо на пiдлогу, шприци та ложки.
Рiган: (шепоче до Трiнiтi) Морфея взли Агенти! Нeо - сука!
Трiнiтi: (пiдходить до Нeо i кладе його голову собi на колiна) Що стало з Морфеeм?
Нeо: Збрро! Менi потрiбна збро! Я стрiлти хочу!
Рiган: Зроби йому клiзму, бо помре.
Трiнiтi бере величезну клiзму, та любовно суe ii Нeо у сраку.
Нeо, не помiчаючи, хапаe найбiльшу ложку шо поруч обома руками i починаe терти ii бiк об бетонну пiдлогу. Коли лезо стаe наче бритва, Нeо ховаe ложку у штанi та приймаeться за iншу.
Рiган з острахом дивиться на вже п'тнадцту заточку, шо робить хлопець, та тихенько задкуe.
Нeо: А ну стоти, блядь!
Рiган: (хтиво намагаючись улибнуться) Что, ну чьто такоe?
Нeо кидаe ложку в Рiгана, ложка влучаe тому у груди, де й залишаeться стирчати. На пiдлогу щось капа з розбитоi у карманi Рiгана ампули.
Нeо пiдходить до тiла, макаe палець у жижу та суe його до рота.
Нeо: От бач, дiмедрол! Ссучився, падлюка, зразу запiдозрив!
Рiган тихо осiдаe на пiдлогу. Його пальцi судорожне шкребуть по пилюцi - справа лишаe слiд дуже схожий на слово "Матриця", а лiва - "Ми тут як блядськи батарейки".
Сцена Третя.
Знову кабiнет главврача.
До кабiнету влiтаe Нeо з клiзмою у жопi. На стiльцi тихо марить Морфей.
Його очi заплющенi, руки зв'занi. Поруч копошаться лiкарi.
Нeо: Ага, то тут в вас штаб! - голосно бздить, клiзма випадаe i на пiдставлену олоню падаe невеличке червоне колесо, ке кунгфуiст суe у рота негру.
Морфей плямка, миттю вирчуe очi i з голосним "чпок" зникаe.
На стiльцi лишаeться лише старий замацаний телефон.
Смiт: Зараз ми тобi покажемо "Штаб"!
Нeо: Я знаю Кунг-Фу та вмiю лiтати!
З цими словами вiн пиздить головного лiкаря телефоном.
Телефон дзвонить, лiкар падаe, iншi - тiкають.
Заключна Сцена.
На ковдрi лежить обдовбана Тринiтi та ще декiлька всмерть п'них кацапiв.
Один з них сидить перед древнiм телевiзором i дивитъс на зеленуватий "снiг".
Входитъ Нeо.
Трiнiтi починаe блювати.
Нeо: (вирчуючi очi) Ну нi хуя сeбе!
Морфей: Добро пожаловать у рeалъний мiр!
Трiнiтi: Буе-еееeee....
Нeо зриваe важку штору, за кою вiдкриваeться замацане вiкно i решiтка.
Вправним ударом голови вiн б'e скло, вириваe зубами грати та поринаe у ездонну синю далечинъ.
З високого неба лунаe "Я ЗНАЮ КУНГ-ФУ-Ууу!"
|